Статеві органи чоловіка

Статеві органи чоловіка

Статеві органи чоловіка

Статеві органи чоловіка мають внеполостних розташування і лише частково лежать в малому тазу. Статеві залози чоловіків, звані яєчками, незадовго до народження або ж протягом першого року життя переміщаються з порожнини тіла в мошонку. У чоловіків яєчка знаходяться в мошонці постійно, а не так, як у самців більшості ссавців — тільки в період тічки; яєчка захищені кількома оболонками і так само, як і яєчники, багато забезпечені кровоносними судинами. В яєчках утворюються мільйони чоловічих насіннєвих клітин. Кожне з яєчок складається з довгих канальців, що утворюють безліч завитків.

Стінки канальців складаються з первинних насіннєвих клітин (сперматогоний), що є джерелом утворення зрілого насіння. Первинні насіннєві клітини, що складають стінку сім’яних канальців, безперервно діляться і розмножуються; при цьому частина дочірніх клітин проходить 4 стадії розвитку, перетворюючись спочатку в сперматоціти, потім в насінні клітини, насінні нитки і в сперматозоїди. Розвиток відбувається таким чином, що спочатку поділ клітин припиняється (утворюються сперматогонії), клітини ростуть і збільшуються в об’ємі (утворюються сперматоціти), після цього вони зазнають поділ дозрівання (аналогічно кінцевому поділу яйця), причому з одного сперматоцита утворюється 4 спермия; в кінцевому підсумку спермін набувають закінчену форму, ядерна речовина накопичується в головному кінці, ядерця утворюють проміжну частину, тіло клітини витягується і перетворюється на хвостову частину.

Між завитками сім’яних канальців яєчка лежать проміжні клітини, що виробляють чоловічий статевий гормон.

Продовженням канальців яєчка служить звивистий протоку придатка яєчка. Останній є першим пунктом, де збираються сперматозоїди. Стінки протоки придатка яєчка виділяють рідину, під впливом якої сперматозоїди починають рухатися.

По довгому каналу — сім’явиносній протоці — сперматозоїди залишають придаток яєчка і надходять у порожнину таза. Вони здійснюють складний шлях, прямуючи через паховий канал до насіннєвим бульбашок і далі через передміхурову залозу. Паховийканал проходить крізь черевну стінку. При недостатньо розвиненою черевної мускулатури вміст черевної порожнини нерідко проникає в паховий канал у вигляді так званої пахової грижі, яка розташовується при цьому поряд з насіннєвим канатиком.

Насінні бульбашки не тільки накопичують насінну рідину, але до останньої тут додається слиз, так як стінки пухирців складаються із залоз.

Крупної залозою є передміхурова залоза (простата). Її сік також поповнює склад насінної рідини. Тільки після додавання цього соку утворюється та жовтувато-біла, багата білком в’язка маса, яку називають спермою (насіннєва рідина). Виділення передміхурової залози сприяють жвавій діяльності сперматозоїдів, їх найбільш сильного руху. В обох насінних бульбашках і в насіннєвих шляхах міститься 2—6 мл насінної рідини.

Ця кількість насінної рідини вивергається при одному зляганні. У ньому міститься близько 200 мільйонів сперматозоїдів. Обидва насіннєвих протоки проходять всередину речовини передміхурової залози і всередині неї зливаються в один канал.

З цього пункту насіннєва рідина і сеча проходять по одному і тому ж шляху. Однак це ніколи не відбувається одночасно. Передній відділ сечівника або служить для сечовипускання, або ж дає вихід насіння (про механізм перемикання сечівника з функції мочевиведенія на функцію сім’явиверження див.

Стор. 87).

Схематичне зображення чоловічих статевих органів. 1 — насіннєвий пляшечку; 2 — сечовий міхур; 3 — сім’явивіднупротоку; 4 — передміхурова залоза; 5 — сечовипускальний канал; 6— головка придатка яєчка; 1 — яєчко.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!