Психологічні бар’єри у спілкуванні

Психологічні бар'єри у спілкуванні

Психологічні бар’єри у спілкуванні

Під бар’єром спілкування слід розуміти виникнення між опонентами негативних почуттів, що руйнують спілкування. Психологічні бар’єри – свого роду феномен. При розвитку негативного ставлення до особистості говорить у людей виробляється і недовіра до інформації, яку озвучує неприємний співрозмовник. Психологічні бар’єри мають різноманітну природу і можуть виникати на різних етапах спілкування. Якщо бар’єр фіксується вже в першій фазі спілкування – у фазі концентрації уваги опонентів один на одному, — то надалі, найчастіше, ситуація ускладнюється. Буває так, що люди є знайомими вже деякий період часу, і їх спілкування відбувається не вперше, але бар’єр виникає в перший раз.

Тоді причиною ускладнень можуть бути умови спілкування, настрій опонентів, ситуація, в якій відбувається розмова, сам зміст слів спілкуються людей. При першому спілкуванні відштовхуючим чинником може стати естетичний вигляд співрозмовників, їх перші слова, манери спілкування, невербальні методи комунікації, використовувані одним із співрозмовників або кожним. Зовнішність – це перше, що люди помічають один в одному.

Вдруге – поведінка, міміка, жести, рухи, тобто невербальні засоби спілкування. А вже на третьому етапі увага концентрується на словах і голосі партнера. А це означає, що першим чинником, який може сприяти виникненню психологічного бар’єру при спілкуванні, є зовнішність опонентів. Все-таки, прислів’я «Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму» є точною і правдивою. Зовнішність людини відіграє важливу роль у формуванні первинного думки про людину, і це не випадково, адже вона в деякій мірі відображає внутрішній світ особистості.

Яка зовнішність може стати психологічним бар’єром вже на першому етапі спілкування? У кожному випадку – індивідуально. Для когось відразливою може здатися неакуратно зовнішність, а для когось дуже яскрава або, навпаки, сіра, непримітна.

Ще одним приводом для виникнення психологічного бар’єру у спілкуванні є розбіжність стилю мислення людей. У всіх нас різні погляди на життя і бачення навколишнього світу, з цього іноді, висловлюючи свої думки і озвучуючи думки, люди не знаходять розуміння з боку адресатів. Є особистості, які мислять теоретично. Вони володіють значним обсягом інформації, вміють прогнозувати і аналізувати факти. Виходячи з типу свого мислення, такі люди часто відчувають неприязнь у розмові з тими, кому чуже теоретичне мислення. Є люди, які мають практичний тип мислення. Їм зручніше осягати світ за допомогою конкретних практичних операцій. Для таких людей велике значення має набутий досвід. Їм складно спілкуватися в напрямку теоретичних знань, тому що теоретикам зручніше обговорювати і аналізувати факти, ніж отримувати інформацію шляхом практичних дій та накопичення досвіду.

Різниця між цими двома способами мислення може стати бар’єром психологічного характеру в комунікативному контакті двох і більше людей. Взагалі, в людях, як і в природі в цілому, є багато протилежних речей. Так, не збігаються за темпераментом сангвініки і меланхоліки, холерики і флегматики, протилежні за спрямованістю життєвої енергії екстраверти і інтроверти, не розуміють один одного оптимісти і песимісти, у вічному протистоянні знаходяться люди з художнім і логічним складом розуму.

Безумовно, є особистості, які поєднують в собі якості різних психологічних типів, і цих людей більшість, – їм легко пристосуватися в спілкуванні з будь-яким співрозмовником. Але, все ж, при різкому розбіжності характерів і темпераментів особистостей і, як наслідок, нерозуміння ними один одного при спілкуванні, виникають психологічні бар’єри.

Також причиною для розвитку неприязні можуть бути мотивації співрозмовників, з якими вони вступають в розмову. Іноді, спілкуючись, люди переслідують різні цілі, і тоді їх зв’язок стає некомфортною, виникає почуття неповноцінності розмови, марності самого акту спілкування. Так формується психологічний бар’єр, що призводить до припинення акту спілкування. Ймовірно, вам доводилося бути учасниками подібних розмов. Для ясності ситуації розглянемо приклад: батько і син обговорюють проблему вибору путівки для сімейного відпочинку; син переслідує мету потрапити в місце, де він буде наданий сам собі і зможе проводити час з новими знайомими, батько хоче зробити відпочинок сімейним і екзотичним.

Очікувано, що син буде будувати бесіду так, щоб умовити батька відправити його в будинок відпочинку одного, батько ж почне відстоювати свою думку – сім’я повинна поїхати на канікули в подорож по горах. Кожен з учасників розмови буде наполягати на своєму баченні ситуації, що неминуче призведе до виникнення психологічного бар’єру, усунути який можна тільки шляхом пошуку компромісного рішення.

Ще один тип бар’єрів спілкування – це моральний бар’єр. Він виникає, всі учасники спілкування бачать один в одному антиморальні риси характеру, які відштовхують і розчаровують. Це, найчастіше, схильність до брехні, непорядність, підлість, грубість, вульгарність та інші.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!