Профілактика ревматизму

Профілактика ревматизму

Профілактика ревматизму

Оскільки загальновизнана зв’язок ревматизму з стрептококової інфекцією, то природно прийняти за принципову основу профілактики хвороби, по-перше, всебічне зміцнення природного імунітету відносно інфекції взагалі і стрептококової в особливості і, по-друге, зниження інтенсивності стрептококової експозиції (стрептококкового оточення) і боротьбу зі стрептококовими захворюваннями. Розрізняють попередження захворювання на ревматизм серед здорових людей, або первинну профілактику, і попередження рецидивів хвороби, або вторинну профілактику. Система профілактики хвороби складається з трьох основних ланок. 1. Соціально-оздоровчі заходи, здійснювані державою, спрямовані на освіту високого рівня природного імунітету у широких мас населення і насамперед у дітей, що забезпечується підвищенням економічного і культурного рівня життя народу. Сюди входять: повноцінне харчування, хороші житлові умови, санітарно-гігієнічний режим праці на виробництві, поліпшення несприятливих професійних умов, скорочення робочого дня і подовження відпочинку; розвиток широкої мережі санаторіїв, будинків відпочинку, профілакторіїв; створення умов для найширшого розвитку в країні фізичної культури і спорту, туризму, подорожей та ін. з максимальним залученням дітей; розгорнуте будівництво нових шкіл, лікарень, поліклінік, курортів, піонерських таборів, лісових шкіл; боротьба з забрудненням повітря і води в містах і великих населених пунктах; інші заходи щодо забезпечення гармонійного поєднання фізичних, інтелектуальних і моральних чинників у праці.

Сюди ж відносяться і всі інші здійснювані державою заходи щодо підвищення рівня медичного обслуговування населення (лікарні та поліклініки з висококваліфікованої та безкоштовною медичною допомогою, курорти та санаторії), а також підготовці медичних кадрів.

2. Заходи громадського характеру — допомога партійних, комсомольських, профспілкових, науково-громадських організацій, печатки, радіомовлення, телебачення, Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, комісій охорони здоров’я та здорового побуту при виконкомах, домоуправліннях та ін. У створенні високого рівня санітарії та гігієни на виробництві та в побуті, в пропаганді наукових знань про ревматизмі, його причини та заходи запобігання і т. д.

3. Індивідуальні заходи щодо попередження виникнення хвороби, рецидивів — гігієнічний спосіб життя, режим відпочинку і праці; індивідуальні заходи щодо попередження виникнення стрептококових інфекцій та їх своєчасне лікування, заняття фізичною культурою, спортом, туризмом, посильним фізичною працею, усунення шкідливих звичок (зловживання алкоголем, куріння), боротьба з самолікуванням та ін.

Запорукою успіху системи профілактики ревматизму, як первинної, так і вторинної, є цілеспрямоване об’єднання заходів соціально-державних, громадських та індивідуальних. У практичному здійсненні цієї системи велика і відповідальна роль належить організаторам охорони здоров’я, терапевтам і педіатрам.

Для ревматизму характерна велика схильність до рецидивів, які найчастіше виникають навесні і восени, в період найбільш частих сезонних катарів верхніх дихальних шляхів, ангін і загострень хронічних тонзилітів. У зв’язку з цим в СРСР за рекомендацією Інституту ревматизму прийнята система попередження рецидивів ревматизму навесні і восени у вигляді шеститижневого курсу медикаментозної профілактики. Вона складається з щотижневого введення бициллина по 600 000 ОД і щоденного прийому протягом 6 тижнів ацетилсаліцилової кислоти по 1,5-2,0 г або амидопирина по 1,0-1,25 г, або бутадиона по 0,3 м Така профілактика забезпечує зменшення кількості рецидивів хвороби в 2-3 рази і більше, зниження ангін в 3-5 разів і катарів верхніх дихальних шляхів в кілька разів порівняно з групами хворих на ревматизм, що не отримували такої профілактики.

Така ж сезонна Біцилін-медикаментозна профілактика рекомендується і так званим загрозливих по ревматизму, т. е. людям шкільного та молодого віку, що страждають хронічною, часто загострюється носоглоткової інфекцією, що викликає симптоми тонзіллокардіального синдрому або загрозу виникнення справді ревматичного захворювання. Численними спостереженнями встановлено, що застосування бициллина в такій системі веде до прогресуючого зниження носійства стрептокока хворими на ревматизм, до зменшення його патогенних властивостей і не супроводжується появою пеніцілліноустойчівих штамів стрептокока.

Зважаючи застосування порівняно малих доз пеніциліну, як правило, не виникає небезпеки кандидамикоза і лише рідко (1 — 2%) виявляються симптоми алергії (підвищення температури, свербіж шкіри, кропив’янка і т. Д.) І ще рідше явища анафілактичного шоку. Тому у всіх хворих, яким призначається описана система профілактики рецидивів ревматизму, повинен бути ретельно зібраний анамнез з метою виявлення колишньої раніше непереносимості пеніциліну. Якщо ці симптоми з’являються вже після перших щотижневих введень бициллина, від нього слід відмовитися і перейти на застосування пеніциліну-Фау (по 300 000 ОД в день всередину) або антибіотиків тетрациклінового ряду у відповідній дозі (наприклад, по 500 000 ОД в день ). При проведенні Біцилін-медикаментозної профілактики ревматизму — в поліклініці або в кардіоревматологічний кабінеті — повинно бути все підготовлено на випадок виникнення анафілактичного шоку. Інститутом ревматизму АМН СРСР видана відповідна інструкція по боротьбі з пеніциліновий анафілактичним шоком. Якщо в період між сезонними курсами Біцилін-медикаментозної профілактики виникають ознаки загострення хронічної осередкової інфекції, носоглоточного катару або грипу, то хворому рекомендується пройти курс міжсезонної повторної Біцилін-медикаментозної профілактики. При виникненні у хворого ревматизмом симптомів гострої стрептококової інфекції (ангіна та ін.) Комітет експертів ВООЗ (1957) рекомендує наступну схему лікування (табл.

3).

Таблиця 3. Схема лікування стрептококової інфекції

Препарат

Доза і тривалість лікування

Феноксиметилпенициллин (пеніцилін-фау)

Приблизно половинна доза пеніциліну G

Всередину

Бензатин-пеніцилін, або пендепон

1 200 000 ОД один раз або по 600 000 ОД двічі протягом 10 днів

Внутрішньом’язово

Тетрациклін

По 0,5 г 4 рази на день протягом 10 днів

Методичними центрами по організації лікувально-профілактичної допомоги хворим на ревматизм в СРСР є кардіоревматологічні диспансери (Москва, Ленінград, Київ, Тбілісі, Дніпропетровськ, Харків та ін.), Кардіоревматологічні центри, кардіоревматологічні кабінети при лікарнях і поліклініках для дорослих і ревматологічні кабінети для дітей.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!